Словарь української мови (1924)/подоліти
| ◀ подолітати | Словарь української мови П подоліти |
подоловлювати ▶ |
|
Подолі́ти, лі́ю, єш, гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Макс. Подоліти своє горе. Г. Барв. 394.
| ◀ подолітати | Словарь української мови Борис Грінченко П подоліти |
подоловлювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
подоліти
Борис Грінченко
1924
Подолі́ти, лі́ю, єш, гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Макс. Подоліти своє горе. Г. Барв. 394.