Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подоплітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подоплітати
Берлін: Українське слово, 1924

Подопліта́ти, та́ю, єш, гл. Доплести (во множествѣ).