Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подоповняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подоповняти
Берлін: Українське слово, 1924

Подоповня́ти, ня́ю, єш, гл. Дополнить (во множествѣ).