Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подоптати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подоптати
Берлін: Українське слово, 1924

Подопта́ти, пчу́, чеш, гл. Потоптать. Ой Ганнусю душенько, що шавлія подоптана? Боні ся розбрикали, шавлію подоптали. Чуб. V. 64.