Словарь української мови (1924)/подоптати
Зовнішній вигляд
◀ подопрядати | Словарь української мови П подоптати |
подоривати ▶ |
|
Подопта́ти, пчу́, чеш, гл. Потоптать. Ой Ганнусю душенько, що шавлія подоптана? Боні ся розбрикали, шавлію подоптали. Чуб. V. 64.