Словарь української мови (1924)/подоточувати

by Борис Грінченко

◀ подотоплювати

Словарь української мови Борис Грінченко П подоточувати

подохнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Подото́чувати, чую, єш, гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана. Мет. 26.