Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подругувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подругувати
Берлін: Українське слово, 1924

Подругува́ти, гу́ю, єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Лебед. у. Я з Пріською давно вже не подругую.