Словарь української мови (1924)/подріб

by Борис Грінченко

◀ подрипати

Словарь української мови Борис Грінченко П подріб

подрібити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́дріб, робу, м. Потроха. Иногда лишь во мн. ч. подроби. Вх. Пч. I. 15. Вона свинний подріб продає, а сало з цілого кабана держить. На базарі купила подробу. Лубен. у.