Словарь української мови (1924)/подуга
Зовнішній вигляд
◀ подувчитися | Словарь української мови П подуга |
подудрювати ▶ |
|
Поду́га, ги, ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги. Єв. Мт. XII. 20.