Словарь української мови (1924)/подірчавіти

by Борис Грінченко

◀ подіркуватіти

Словарь української мови Борис Грінченко П подірчавіти

подіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Подірча́віти, вію, єш, гл. Покрыться дырками. Мир. ХРВ. 48. Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко. Оселя подірчавіла, — вода у хату лилася. Мир. Пов. I. 111.