Словарь української мови (1924)/поезія
| ◀ поезійка | Словарь української мови П поезія |
поема ▶ |
|
Поезія, зії, ж. 1) Поэзія. (Квітка) постеріг і переняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко поезію народньої пісні. К. (Хата X.). Народня поезія. К. (Хата X.). 2) Стихотвореніе. Въ этомъ значеніи имѣетъ мн. ч.: Поезиї Ю. Г. Федьковича (Колом. 1867). Въ этомъ значеніи ум. пое́зійка. Желех. Иногда и въ ед. ч. въ знач. стихотворенія, поэтическія произведенія. Огненная поезія Шевченка. К. Оп. 119. Упала мені в руки поезія якогось пана Щоголева. Зрадів я, її прочитавши… Не багато тих пісень, да чистий же мед, а не перга словесна. К. Хата 2.