Словарь української мови (1924)/пожакувати

by Борис Грінченко

◀ пожадливість

Словарь української мови Борис Грінченко П пожакувати

пожалити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пожакува́ти, ку́ю, єш, гл. Разорить, разграбить, расхитить. Не може ніхто худоби сильного пожакувати. Єв. Мр. III. 27. Пожакувати всі крамні комори. К. ПС. 102.