Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пожевріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пожевріти
Берлін: Українське слово, 1924

Поже́вріти, рію, єш, гл. Потлѣть нѣкоторое время (о горящихъ угляхъ).