Словарь української мови (1924)/поживання

by Борис Грінченко

◀ пожива

Словарь української мови Борис Грінченко П поживання

поживати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пожива́ння, ня, с. 1) Житье. Нехай має в чужій землі добре поживання. Котл. МЧ. 426. Дуже бідно живуть. Я далекий їх родич і знаю їх бідне поживання. Котл. НП. 389. 2) Потребленіе. На, кажу, братіку мій! нехай тобі на добре поживання будуть (гроші). МВ. I. 31.