Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поживлятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поживлятися
Берлін: Українське слово, 1924

Поживля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. поживи́тися, влю́ся, вишся, гл. Поживляться, поживиться; пропитываться, пропитаться. Пожививсь, як собака мухою. Ном. № 4763. Бджола шукає, де б їй поживитися. Радомысл. у.