Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пожиток

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пожиток
Берлін: Українське слово, 1924

Пожи́ток, тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. Ном. № 79. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. Харьк. у. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. К. Досв. 83. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям. Ком. II. 91.