Словарь української мови (1924)/пожовкнути
Зовнішній вигляд
◀ пожовклий | Словарь української мови П пожовкнути |
пожовтити ▶ |
|
Пожо́вкнути, кну, неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
◀ пожовклий | Словарь української мови Борис Грінченко П пожовкнути |
пожовтити ▶ |
|
Словарь української мови — П
пожовкнути
Борис Грінченко
1924
Пожо́вкнути, кну, неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.