Словарь української мови (1924)/пожога

by Борис Грінченко

◀ пожовтявий

Словарь української мови Борис Грінченко П пожога

пожолобитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пожо́га, ги, ж. = Пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Стор. МПр. 93. Після шведської пожоги… був військовим осаулом оцей самий Дорош. Стор. II. 55.