Словарь української мови (1924)/позабивати

by Борис Грінченко

◀ позабейкуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П позабивати

позабігати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позабива́ти, ва́ю, єш, гл. 1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. Стор. МПр. 123. На той світ позабивали (різками) сердешних. Мир. ХРВ. 267. 2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки.