Словарь української мови (1924)/позавгорідно

by Борис Грінченко

◀ позаварювати

Словарь української мови Борис Грінченко П позавгорідно

позавдавати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позавгорі́дно, нар. 1) — іти́. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ. 2) — каза́ти. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно. Нѣжин. у.