Словарь української мови (1924)/позавидіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позавидіти
Берлін: Українське слово, 1924

Поза́видіти, джу, диш, гл. = Позавидувати. Желех.