Словарь української мови (1924)/позависати
| ◀ позавидувати | Словарь української мови П позависати |
позавистувати ▶ |
|
Позависа́ти, са́ю, єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.