Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позавуш

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позавуш
Берлін: Українське слово, 1924

Поза́вуш, нар. За ухомъ. Як талапне його позавуш. Гн. I. 164. Схопив ту пляшку та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш. Св. Л. 313.