Словарь української мови (1924)/позавуш
| ◀ позавтрьому | Словарь української мови П позавуш |
позавчора ▶ |
|
Поза́вуш, нар. За ухомъ. Як талапне його позавуш. Гн. I. 164. Схопив ту пляшку та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш. Св. Л. 313.
| ◀ позавтрьому | Словарь української мови Борис Грінченко П позавуш |
позавчора ▶ |
|
Словарь української мови — П
позавуш
Борис Грінченко
1924
Поза́вуш, нар. За ухомъ. Як талапне його позавуш. Гн. I. 164. Схопив ту пляшку та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш. Св. Л. 313.