Словарь української мови (1924)/позавірчувати
| ◀ позавистувати | Словарь української мови П позавірчувати |
позавічний ▶ |
|
Позаві́рчувати, чую, єш, гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками. Левиц. I. 330.
| ◀ позавистувати | Словарь української мови Борис Грінченко П позавірчувати |
позавічний ▶ |
|
Словарь української мови — П
позавірчувати
Борис Грінченко
1924
Позаві́рчувати, чую, єш, гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками. Левиц. I. 330.