Словарь української мови (1924)/позагортати
| ◀ позагороджувати | Словарь української мови П позагортати |
позагострювати ▶ |
|
Позагорта́ти, та́ю, єш, гл. Завернуть (во множествѣ). Взяла діти, позагортала. Драг. 411.
| ◀ позагороджувати | Словарь української мови Борис Грінченко П позагортати |
позагострювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позагортати
Борис Грінченко
1924
Позагорта́ти, та́ю, єш, гл. Завернуть (во множествѣ). Взяла діти, позагортала. Драг. 411.