Словарь української мови (1924)/позаклинати
Зовнішній вигляд
◀ позакликати | Словарь української мови П позаклинати |
позакльовувати ▶ |
|
Позаклина́ти, на́ю, єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали. Драг. 78.
◀ позакликати | Словарь української мови Борис Грінченко П позаклинати |
позакльовувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позаклинати
Борис Грінченко
1924
Позаклина́ти, на́ю, єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали. Драг. 78.