Словарь української мови (1924)/позакочуватися
Зовнішній вигляд
◀ позакочувати | Словарь української мови П позакочуватися |
позакрадатися ▶ |
|
Позако́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Закатиться (во множествѣ). Зрачки позакочувались йому під лоб. Стор. МПр. 21.