Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позаливати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позаливати
Берлін: Українське слово, 1924

Позалива́ти, ва́ю, єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Мил. 183. Позаливала вода луги, сінокоси. Левиц. I. 127. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав. Г. Барв. 174.