Словарь української мови (1924)/позалучати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позалучати
Берлін: Українське слово, 1924

Позалуча́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Завербовать (многихъ). 2) Загнать (многихъ домашнихъ животныхъ).