Словарь української мови (1924)/позамикатися

by Борис Грінченко

◀ позамикати

Словарь української мови Борис Грінченко П позамикатися

позамикувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позамика́тися, ка́юся, єшся, гл. 1) = Позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать. Грин. I. 199. 2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах. Шевч. 544.