Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позамотувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позамотувати
Берлін: Українське слово, 1924

Позамо́тувати, тую, єш, гл. Замотать (многихъ). Позамотував руки у вірьовки. Стор. МПр. 133.