Словарь української мови (1924)/позамуровувати
| ◀ позамурзуватися | Словарь української мови П позамуровувати |
позамучувати ▶ |
|
Позамуро́вувати, вую, єш, гл. 1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував. 2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мир. ХРВ. 57. Мороз вікна позамуровував. Сим. 232. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Мир. Пов. I. 112.