Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позапалювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позапалювати
Берлін: Українське слово, 1924

Позапа́лювати, люю, єш, гл. Зажечь, поджечь (во множествѣ). Свічі позапалювані. Грин. III. 147.