Словарь української мови (1924)/позапліскувати
| ◀ позаплакуватися | Словарь української мови П позапліскувати |
позаплітувати ▶ |
|
Позаплі́скувати, кую, єш, гл. Прибить поверхность почвы дождемъ (во множествѣ). Дощі позапліскували землю. Зміев. у.
| ◀ позаплакуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П позапліскувати |
позаплітувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позапліскувати
Борис Грінченко
1924
Позаплі́скувати, кую, єш, гл. Прибить поверхность почвы дождемъ (во множествѣ). Дощі позапліскували землю. Зміев. у.