Словарь української мови (1924)/позапрягати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ позапрошувати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позапрягати 		позапрядати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Позапряга́ти, га́ю, єш, гл. Запрячь (во множествѣ). Воли позапрягають. Грин. III. 50. Мої коні воронії да позапрягані стоять. Чуб. V. 534.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/позапрягати&oldid=515372