Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позапірати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позапірати
Берлін: Українське слово, 1924

Позапіра́ти, ра́ю, єш, гл. Запереть (во множествѣ).