Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позаривати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позаривати
Берлін: Українське слово, 1924

Позарива́ти, ва́ю, єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.