Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позаручувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позаручувати
Берлін: Українське слово, 1924

Позару́чувати, чую, єш, гл. Обручить (многихъ).