Словарь української мови (1924)/позасилати

by Борис Грінченко

◀ позасиджуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П позасилати

позасинати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позасила́ти, ла́ю, єш, гл. 1) Заслать (во множествѣ). 2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали. Харьк. у.