Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позасмучувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позасмучувати
Берлін: Українське слово, 1924

Позасму́чувати, чую, єш, гл. Опечалить (многихъ). Усіх ти, синку, позасмучував, отак недобре живучи. Харьк. у.