Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позастібати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позастібати
Берлін: Українське слово, 1924

Позастіба́ти, ба́ю, єш, гл. Застегнуть (во множествѣ). Дала їм усім білі сорочки і новими стьонжками позастібала. Чуб. II. 405.