Словарь української мови (1924)/позасувати

by Борис Грінченко

◀ позастрявати

Словарь української мови Борис Грінченко П позасувати

позасуджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позасува́ти, ва́ю, єш, гл. Засунуть, задвинуть, впихнуть (во множествѣ). Бульбу садили так: ішов з колом, робив тим колом, ямки, в ямки кидав бульбу та й колом позасував і вже.