Словарь української мови (1924)/позасідати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позасідати
Берлін: Українське слово, 1924

Позасіда́ти, да́ємо, єте, гл. Занять мѣсто, сѣвъ (о многихъ). Ходи до хати та що з'їдж! Війшов до хати, позасідали. Драг. 412. Вже до обіду позасідали. Драг. 353.