Словарь української мови (1924)/позаточувати
| ◀ позаторішній | Словарь української мови П позаточувати |
позатримувати ▶ |
|
Позато́чувати, чую, єш, гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.
| ◀ позаторішній | Словарь української мови Борис Грінченко П позаточувати |
позатримувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позаточувати
Борис Грінченко
1924
Позато́чувати, чую, єш, гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.