Словарь української мови (1924)/позатруювати
| ◀ позатрушувати | Словарь української мови П позатруювати |
позатягати ▶ |
|
Позатру́ювати, ру́юю, єш, гл. Заразить (многихъ). Ми не знали, що в їх короста, та й давали їм цебра, так вони й нас позатруювали: на всіх чисто короста напала. Черниг. у.