Словарь української мови (1924)/позахоплювати
| ◀ позахолонювати | Словарь української мови П позахоплювати |
позацвітати ▶ |
|
Позахо́плювати, люю, єш, гл. Захватить (во множествѣ). Де краща земля, то багачі позахоплювали. Харьк. у.
| ◀ позахолонювати | Словарь української мови Борис Грінченко П позахоплювати |
позацвітати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позахоплювати
Борис Грінченко
1924
Позахо́плювати, люю, єш, гл. Захватить (во множествѣ). Де краща земля, то багачі позахоплювали. Харьк. у.