Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позахоплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позахоплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Позахо́плювати, люю, єш, гл. Захватить (во множествѣ). Де краща земля, то багачі позахоплювали. Харьк. у.