Словарь української мови (1924)/позачинювати

by Борис Грінченко

◀ позачаровувати

Словарь української мови Борис Грінченко П позачинювати

позачитуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позачи́нювати, нюю, єш, позачиня́ти, ня́ю, єш, гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Грин. III. 147. Позачиняйте віконниці. Ком. II. 83. Ворожечка позачиняні. Мил. Св. 33.