Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позачинювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позачинювати
Берлін: Українське слово, 1924

Позачи́нювати, нюю, єш, позачиня́ти, ня́ю, єш, гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Грин. III. 147. Позачиняйте віконниці. Ком. II. 83. Ворожечка позачиняні. Мил. Св. 33.