Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позаїзджати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позаїзджати
Берлін: Українське слово, 1924

Позаїзджа́ти, джа́ємо, єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали. Чуб. V. 1025.