Словарь української мови (1924)/позбавити

by Борис Грінченко

◀ позащіпувати

Словарь української мови Борис Грінченко П позбавити

позбавитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позба́вити, влю, виш, гл. Лишить. Най ся багач не хвалить, що мя Гандзі позбавить. Чуб. V. 39. Бодай ти, мати, в світі не жила, що ти Ганнусі життя позбавила. Чуб. V. 54.