Словарь української мови (1924)/позбувати
Зовнішній вигляд
◀ позбовтувати | Словарь української мови П позбувати |
позбуджати ▶ |
|
Позбува́ти, ва́ю, єш, гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову. Кв.