Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позгрібати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позгрібати
Берлін: Українське слово, 1924

Позгріба́ти, ба́ю, єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у.